Ласкаво просимо на наш сайт

Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.

Опитування

“Природа Карпат”

Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави
(Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт
(Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою із трьох сторін
оточують вони Середньоєвропейську низовину. У північно-західній частині
їхня ширина становить 240 км, у південно-західній - 340, а в
північно-східній, де розташовані українські Карпати, вона звужується до
100-120 км.

Залежно від розташування, біогеографічного районування та особливостей
Карпати поділяються на Західні, Східні і Південні. Західні -
розташовані на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково,
Угорщини, де й є найвища точка Карпат - гора Герлах (2655 м). Південні
- меридіально розкинулися на території Румунії. Східні (за винятком
Східних Бескидів, що у Словаччині та Польщі, а також Семиградських гір,
що у Румунії) - на території України.

Середня висота українських Карпат - 1000 м. На них припадає 10,3% площі
усіх Карпат і 3,5% території України.Простягаються вони з північного
заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині - 100 км.
Найвища вершина - гора Говерла (2061 м). В межах України Карпати
діляться на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Горгани і
Покутсько-Буковинські Карпати; центральні або Верховинські; внутрішні
або Полонинсько-Чорногірські.

Карпати належать до відносно молодих гірських систем. Вони з’явились в
альпійській геологічній зоні в мезозойський період і переважно у
кайнозойську єру (приблизно 50 міліонів років тому). Молода крейда і
палеогенні відкладення, що містять деякі піщаники та глину, домінують в
регіоні. В результаті їх ерозій була сформована скеляста область, яка
називається “греготи”. Нова ера принесла з собою активізацію тектонічніх
процесів в регіоні, що призвело до формування “скибових” Карпат.

Україньські Карпати є центральною й найбільшою частиною західних Карпат.
Вониі починаються від перешійка на Лупківській горі на сході і
закінчуються Бучецьким масивом в Румунії. Загальна довжина гірської
системи є 240 км, 110 км з Півночі на Південь в своїй найширшій частині.
Українські Карпати зростають за висотою з Північного заходу на Південний
схід: г. Гусля (1405), г. Негровець (1712), г. Петрос (2020), г. Говерла
(2061). Відповідно стають менш густими букові та смерекові ліси, і на
найвищих гірських вершинах західних Карпат формують альпійські луги.
Відносно вологості та опадів клімат трьох регіонів може бути
охарактеризований так: напіввологій і теплий (прикарпатські рівнини -
від 200 до 500 мм дощу і 9С середньорічна температура); вологий і
прохолодний (Кобилецька поляна:400 – 600 м над рівнем моря, 1000 мм
опадів та 6С - середньорічні показники); дуже вологий і прохолодний (
висота більш ніж 800 м, 1400 мм опадів та 3С - сереьорічні показники).

Хоч гори обжиті Гуцулами, Бойками та Лемками вже декілька століть, там
все одно зберігається багато незайманих куточків природи. Найбільшими
територіями, які знаходяться під охороною держави, є Карпатський

національний заповідник, Синевірський національний заповідник та
Стужицький національний парк. Гуцульский народ традиційно проживає в
західній частні українських Карпат,тоді як лемки оселилися на
територіях, які зараз належать Польщі.